Мордовський лексикон


ТІЛЬКИ ДЛЯ ПАЦАНІВ!

Дослухаючись до мови друзів, з подивом спостерігаю появу все нових і нових екзотичних слів. Вони швидко всотуються у лексикон, незважаючи на їх невідоме походження, а згодом мирно переповзають і до словника наших батьків, і на пресу, і на телебачення. Візьміть хоча б слово “лох”, або “гопник”. Смішнувате дієслово “тусуватись” побило всі рекорди вжитку, а славетні “лафа” та “лажа” вже є мало не літературними. Де вони взялися на нашу голову? Кажуть, що у них є “автохтонне”, незужите вулицею значення. Щоправда, у екзотичних мовах російських нацменшин. Є тут, висловлюючись фігурально, байстрюки з фіно-волзьких та фіно-балтських словників. “Лох”, наприклад, для фіномовних мокшан пензенської області – просто “мужик”. Працьовита людина, з руками-граблями, часом грубувата, яку в гамірливих містах прийнято дурити (як і кожного нормального селюка). Важче справи з “гопниками”. Їх гучне ім’я поширилось не у мордовсько-українському Поволжі, а в холодних архангельських краях, у Петербурзі – Вавілоні комізирян (там жили Григорій Распутін і Питирим Сорокін, Іван Куратов і Валерій Сюткін). А у комі–словнику є таке собі слівце “гьоп” – “бруд” по-нашому. Декламуючи вголос Тараса Шевченка, комі, мабуть, дозволяли собі жарти, і відомий рядок з вірша “До мертвих і живих” читали так: “Раби, підніжки, гьоп Москви!..” У всякому разі, у часи шаленої популярності ленінградського андеграунду 80-тих саме звідси пішли “гопники” – “брудники”, “покидьки”, яких невдовзі завезли в Україну наші тінейджери разом з піснями ленінградського корейця Цоя, ленінградського болгарина Кінчева та ленінградського українця Шевчука. В одній з пісень гурту “Зоопарк” навіть пояснюється що таке “гопник” несвідомій публіці: “Их называют гопники, их называют жлобы!”

Однак фіно-балтські слова у словнику українських “пацанів” – це все ж таки виняток (хоча слово “пацан” теж фінського походження – від діалектного “пащан” олонецьких карелів). Справжньою окрасою мови козаків стали слова з ерзянської та мокшанської мови (їх ще звуть “мордовськими” мовами). Це пояснюється тим, що про збагачення цими словами дбали не лише патлаті тінейджери, а й їх горепашні батьки. Останніх багато саджали до в’язниць, яких чомусь було багато саме у Мордовській АРСР. Живучи у цій лісистій фінській країні, вони переймали чудернацькі місцеві слова. Якщо не на роботах у місцевих колгоспах, то прямо від охоронців мордвинів (їх-бо набирали серед місцевих мокшан). Згодом ці зеки повертались до України і щедро розсипали дивні “зонівські” слова у комунальних квартирах Донбасу та Києва.

”Вертухай”– охоронець,
”лажа”– скука,
“шаріть”– тямити. Мало?
“Бухати (бусать)” – пити,
”кати-лажа (каталажка)” – тюрма (буквально “нудне місце”),
”не петріш” – не розумієш,
“шкари”– штани (частіше вживається у значенні черевики),
“барига” – курець,
”шмара” – цигарка,
”кльовий” – хороший (звідси ж “хльовий-халявний”),
”оклигать” – протверезіти. Все це буквальні переклади з живих мордовських мов.

Є й менш відомі “зонівські” слова: “куба”– жінка,
”крок” – міліціонер,
“ламбусь” – цукор,
“марс” – кров,
“ряха” – будинок і, от іще, “кіштандяк” – танці, значить.

Сподіваюсь, після їх оприлюднення “пацани” візьмуть їх у свій “мордовський словничок”. Хоча й без того на вулицях Києва і Сум “тусуються” “гопники” та “лохи”, для яких життя у арійській країні трипільської культури повна “лафа”, її “солов`їна мова” – повна “лажа”, в якій вони не хочуть ані “шарити”, ані “петрити”. Шкода, що практично на цьому їх пізнання у великих мордовських мовах вичерпуються. Руки чухаються, немов у Антоненка-Давидовича, який у 60-тих питав у землячків: “Як ми говоримо?” А й справді, пацани, якщо вже й говорити мордовськими мовами, то краще вже “кльово”, грамотно. Аби наш лексикон насичився свіжим фіно-волзьким мовним киснем, нам, щоправда, слід буде знову пересаджати пів-України у політичні табори Мордовської АРСР. Або й піти до Мордовії добровільно? Хоча б для того, щоб стати справжнім “лохом” – Лохом землі мокшанської, закоханим у ліс і землю, у гриби та ягоди.

Ростислав Мартинюк
P.S. Пацани! Є ще базар за слово “понти”. Лохмандеї так і не зашарили, що це костромська мулька в натурі.

  • +1
  • 14 апреля 2010, 12:13
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.