Тіло Богдана Хмельницького було перепоховане...


Тіло Богдана Хмельницького було перепоховане...
… вважає письменник Володимир Заліський

Тіло українського Гетьмана Богдана Хмельницького було перепоховане старостою гетьманської розвідки Лавріном Капустою на території міста Чигирин (Черкаська область).

До такого висновку дійшли видавці книги “Останній бій Лавріна Капусти”, автором якої є письменник Володимир Заліський.

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомив Леонід Куліченко – директор Кременчуцької філії Української фінансової групи, за кошт якої була видана книга, і який бере безпосередню участь у розслідуванні місця перепоховання Богдана Хмельницького.

«У ході письменницького дослідження, яке проводилося вже після виходу роману, ми прийшли до висновку про те, що перепоховання було, сліди його є», — сказав В.Заліський.

Автор книги припускає, що Богдана Хмельницького перепоховав староста гетьманської розвідки Лаврін Капуста.

«Лаврін Капуста знав, що поляки і Римська церква навіть після смерті не пожаліють Богдана, тому він вирішив перепоховати його у місці, про яке б знала тільки невелика кількість людей», — сказав автор книги, але в історичних архівах інформації про це немає.

За версією істориків, тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша після спалення Іллінської церкви у селі Суботові (там вони були поховані) польським гетьманом Стефаном Чернецьким у 1663 році були «викинуті, спалені, заряджені в гармату і вистрілені».

Проте В.Заліський вважає, що тіло Богдана Хмельницького на другий день після його поховання (він помер 27 серпня 1657 року, тіло було забальзамоване та поховане через місяць) було таємно викопане і перепоховане в одній із печер Чигиринської гори. Про це місце, можливо, знав лише Лаврін Капуста і декілька найближчих людей з оточення Гетьмана. «Ми вважаємо, що Лаврін Капуста все-таки зміг це зробити. Але маючи на той час таку розвідку та систему шифрування, така людина не могла лишити слід чи далеко відійти від могили свого соратника», — сказав В.Заліський.

Л.Куліченко та В.Заліський вважають, що після смерті Гетьмана Лаврін Капуста став ченцем Миколаївського монастиря поблизу Чигирина (монастир був розташований на території сучасного села Медведівка і був зруйнований у 30-х роках ХХ ст.).

За словами Л.Куліченка, саме у цьому монастирі знаходилися старовинні малюнки та портрет Богдана Хмельницького роботи Д. де ля Фліза і вони наштовхнули дослідників на думку про можливе місце поховання Гетьмана. Зі слів старожилів, цей портрет висів у церкві і до нього «дуже бережно ставилися».

Л.Куліченко припускає, що візуальні співпадіння деталей малюнків та портрету свідчать про те, що таким чином Лаврін Капуста зашифрував місце поховання Богдана Хмельницького.

На думку Л.Куліченка, про таємний зв'язок місця поховання Гетьмана та Миколаївського монастиря свідчить те, що зображення кам'яного хреста поблизу церкви у Суботові майже повністю збігається із планом собору (план Миколаївського собору за Г.Павлуцьким). Є також очевидні співпадіння між портретом Богдана Хмельницького із фрагментом малюнка Чигирина з Літопису Самійла Величка: деталі портрета збігаються з конкретним місцем на малюнку Чигирина (ландшафт і гармата). Л.Куліченко вважає, що траєкторія польоту ядра однієї з гармат на малюнку з Літопису Самійла Величка (всього їх чотири) і вказує на місце заховання Богдана Хмельницького, а літери на малюнку вказують на якийсь невідомий шифр. «Ми припускаємо, що літера К на карті означає гору у місті Чигирині, на якій зараз стоїть памятник Богдану Хмельницькому”, — сказали дослідники.

Наукові працівники підтверджують, що у Чигиринській горі є багато пустот і печер, тому “ми припускаємо, що одна із траєкторій падіння ядра є входом до печери, де і був перепохований Богдан Хмельницький. Крім цього, дослідження також показують, що підкоп під Іллінською церквою, де був похований Богдан Хмельницький, справді був», — сказав Л.Куліченко.

Ключем до повної розгадки місця поховання українського Гетьмана, на думку Л.Куліченка, є Євангеліє, датоване 1640 роком, яким користувався Лаврін Капуста і яке зберігалося у Миколаївському монастирі. Він припускає, що ця книга донедавна зберігалася у бібліотеці одного з жителів села Медведівка Філоненка, який за радянських часів працював у НКВД і при зруйнуванні монастиря забрав багато старовинних книг додому. Л.Куліченко не виключає, що зараз ця книга зберігається у когось із родичів цього чоловіка (сам він помер 3 роки тому).

  • +1
  • 20 апреля 2010, 15:38
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.