Таври й Русь: шлях до розгадки (Частина 1)


Назва Русь і сьогодні привертає до себе непослабну увагу, вона так і лишається найбільшою загадкою української історії — та й не тільки української. Незважааючи на численні гіпотези, число яких уже сягає двадцяти (ЕС, 120-124) і на всі намагання упродовж не одного століття, особливого успіху тут не досягнуто. З чого, очевидно, й висновок: необхідно шукати й залучати в науковий обіг нові джерела й факти, які б пролили додаткове світло на цю проблему, дозволили б знайти новий підхід до витлумачення і цієї, і багатьох інших назв, які мають принципове значення для української історії. І такі джерела є, на сьогодні, принаймні, їх три, незалежних одне від одного.

Це, по-перше, «Влесова книга» — писемна пам'ятка IX ст., порівняно недавно введена в Україні в широкий науковий обіг.

По-друге, це візантійські джерела, іноді досить пізні, вони більш-менш залучалися, але факти їх тлумачилися довільно й поверхово, тож робилися недостатні, а то й хибні висновки.

І, по-третє, це індійські та іранські джерела й факти, які вкрай рідко й ніби неохоче залучалися і залучаються до висвітлення цього питання — чи то через брак індологів та іраністів, чи просто з побоювання бути підданим ущипливим кпинам, як це часом трапляється і сьогодні: мовляв, де Індия та Іран, а де Україна, і який між ними може бути зв'язок. А тим часом в Україні з найдавніших часів жили численні племена, засвідчен античними авторами, насамперед Геродотом. Лише в Тавриці, сучасному Криму, римський історик І ст. Пліній Старший фіксує понад трі десятки племен, з яких 23 жили у внутрішніх районах Кримського півострова. Щодо Геродота, то він не лише подав відомі йому етноси Північного Причорномор'я, а й до певної міри прокоментував їх у відповідному історико-етнографічному контексті. В Україні засвідчуються й індоіранські, арійські племена, вони не всі пішли з України, частина їх лишилася і взялі участь в етногенезі української народу, слідів перебування їх і Україні і досі багато на різних рівнях. До всього, індійці та іранці мають «Ріґведу» й «Авесту», «Махабгарату», «Шахнаме» й «Рамаяну», де писемно збереглося багато такого, що в інших індоєвропейських народів загубилося або фрагментарно збереглося лише у фольклорі.

Одним із таких джерел, яке можна назвати новим, є «Влесова книга». Саме в ній є надзвичайно важлива для нашої розмови констатація на дощечці 7є: «Ми — коровичі: скіфи, анти, руси, боруси, сурожці» (ВК, 160). Як бачимо, до «коровичів» автор «Влесової книги» відносить і русів, які безпосередньо стосуються назви Русь, а також етнонімів русичі, русини.

Наведена цитата сприймається двояко:

1) що означені племена поклонялися корові, і вона була для них священною твариною, або що ці племена вели свій родовід від Священної корови;

2) що кожне згадане плем'я містить у своїй назві компонент із значенням «корова», через що вони усі й «коровичі». Тобто в такому разі виходить, що кожна племінна назва, серед них і руси, сама перекладається як «коровичі» або містить компонент із значенням «корова».

Тут слід внести одне суттєве уточнення: термін коровичі може означати й «бичичі», оскільки, як засвідчують факти, в давні часи на означення і корови, і бика вживалося одне й те саме слово. Наприклад, це можна сказати про санскритське го: воно має значення і «корова», і «бик» (СРС, 196). На слов'янському ґрунті показовою є польська мова, зокрема її північні говірки, де слово karv також означає і «корова» і «бик» (ПЯ, 240-241). Польський факт тим вагоміший, що він споріднений із терміном коровичі, вжитим у «Влесовій книзі».

Слова «Влесової книги» про русів-коровичів/бичичів підтверджують візантійські джерела. Украй цінними тут є слова Іоана Цеца, автора XII ст. Він мовить, що етнонім руси синонімічний, тобто значеннєве тотожний етнонімові таври (Бибиков, 61-68). «Житіє Георгія Амастридського», що, як і «Влесова книга», належить до IX ст., уявляє русь як прямих нащадків таврів, що жили в Криму. Візантійські джерела взагалі найчастіше називають русів таврами або тавроскіфами. Великий київський князь Святослав означається Львом Дияконом, свідком русько-візантійської війни 970-971 рр., ватажком тавроскіфів.

У такому разі виходить, що етнонім русь, тотожний етнонімові руси, мусить містити в собі значення «бик» чи «корова», оскільки етнонім таври виводиться від грецького таврос — «бик» і в такому разі означає «бики» або «бичичі».

Відомий дослідник скіфських старожитностей М.І.Ростовцев припускає, що етнонім таври — грецизація місцевої назви народу. Інший дослідник, О. М. Лєсков, вважає, що назва таври — огречений етнонім, тубільна назва якого достеменно не відома (ЕС,156). Знаний іраніст і скіфолог В. І. Абаєв висловлює здогад, що в Подніпров'ї жило плем'я, яке поклонялося Священному Бикові, й саме з цим племенем пов'язуються таври. Абаєв також припускає, що етнонім таври — не лексичне запозичення, а переклад грецькою племінної назви, яка означала «бики», або «ті, що шанують бика» (Абаев, 76).

Тобто ці дослідники одностайні в тому, що етнонім таври — грецька передача, переклад грецькою назви, яка в оригіналі звучала зовсім по-іншому, хоч і несла те саме значення. Яке саме значення вона несла, тепер ми більш-менш знаємо: «бики», «бичичі», «коровичі», «ті, що шанують корову/бика». А оскільки, за Іоаном Цецом, етнонім руси синонімічний, значеннєве тотожний етнонімові таври, то, очевидно, етнонім руси і є тією тубільною назвою, з якої постав її грецький варіант, тобто таври. Тим більше, що «Влесова книга» не називає таврів серед коровичів, хоча багато місця приділяє Кримові та кримським реаліям. Але саме в Криму, давній Тавриці, Тавриді, маємо найраніші й найрясніші фіксації назв на Рус-/Рос-. Відомий дослідник О. М. Трубачов зазначає: «Кінцем VIII — початком IX ст. датуються згадки племені Русь, Рос у Тавриді й на берегах Чорного моря в житіях Георгія Амастридського й Стефана Сурозького… До цих пір береги Понту й Меотиди залишаються місцем, де це ім'я (русь. — С.Н.) виступає перед нами в документованій історії… за 300 років до закликання варягів» (Трубачев, 401-402).

  • 0
  • 7 июня 2010, 14:57
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.