Ярополк I (972–979)

Бувши останній раз в Києві, Святослав поділив свою державу між трьома синами: Ярополкові дав Київ, Олегові – Овруч, а Володимирові, синові Малуші, Новгород. Вони всі були молоді, і він призначив до них воєвод: Ярополкові – Свенельда, а Володимирові – дядька його, Добриню. Літопис оповідає, що під час ловів син Свенельда, Лют, загнався в володіння деревлян, і там убив його Олег. Наслідком цього, намовлений Свенельдом, Ярополк пішов на Олега, і той загинув. Володимр утік до Скандинавії збирати військо, а Ярополк тим часом об'єднав у своїх руках всю державу. Однак, тривало це недовго: в 980 року Володимир привів варягів, заволодів Новгородом та Києвом, і Ярополк був підступно забитий. Володимир об'єднав у своїх руках всю державу.

( Читати далі )

Святослав I Завойовник (964–972)

Наступником Ольги був її син, Святослав, одна з найцікавіших постатей давньої доби історії України. М. Грушевський, який називав його «запорожцем на престолі», почасти мав рацію: Святослав був мужній, войовничий князь, з лицарською вдачею. Але в той же час він глибоко включився в міжнародні відносини і відіграв у них величезну ролю. Він воював протягом усього свого правління, і походи його охоплювали грандіозну територію: ім'я його гриміло по всій Східній Европі та Західній Азії. Його знали письменники Візантії та арабського світу.

( Читати далі )

Таври й Русь: шлях до розгадки (Частина 3)



Як і в хараппській культурі, культ Бика й Корови особливо виразний у трипільській культурі. В шарах цієї культури на річці Рось знайдено глиняну модель храму, прикрашену бичачими рогами. Посуд трипільці робили з вушками, схожими на роги, чотири ніжки нагадували коров'яче вим'я. На посуді зображалися й бики в запрягу. Костяна пластинка, що мала вигляд бичачої чи коров'ячої голови, містить на собі пунктирне зображення Богині-Матері, яка часто сама зображена з рогами. Роги — дуже поширений сюжет у трипільській образотворчості. Про це свідчать численні роги-букранії — наліпи на посуді, ручки ложок і черпаків у вигляді рогів. Роги зображено на спинках кріселець, де сидить Богиня-Мати. Трипільці закопували під долівками черепи з рогами биків або корів чи просто тримали їх у хаті на почесному місці. Весільний коровай теж рогатий, що засвідчують і весільні сучасні пісні, тобто теж пов'язується з биком і коровою. Саме слово коровай виявляє спорідненість із цими тваринами.

( Читати далі )

Таври й Русь: шлях до розгадки (Частина 2)

Частина 1

Тож наведемо бодай деякі факти з цієї документованої історії.

VI ст. Сирійський автор Псевдо-Захарій згадує у Причорномор'ї народ рос.

Кінець VIII ст. У «Житії Стефана Сурозького» — творі невідомого автора Х ст. — згадується руський князь Бравлин; він же згадується у «Влесовій книзі». Сурож — нинішній Судак у Криму, йому у «Влесовій книзі» відведено чимало сторінок.

( Читати далі )

Таври й Русь: шлях до розгадки (Частина 1)

Назва Русь і сьогодні привертає до себе непослабну увагу, вона так і лишається найбільшою загадкою української історії — та й не тільки української. Незважааючи на численні гіпотези, число яких уже сягає двадцяти (ЕС, 120-124) і на всі намагання упродовж не одного століття, особливого успіху тут не досягнуто. З чого, очевидно, й висновок: необхідно шукати й залучати в науковий обіг нові джерела й факти, які б пролили додаткове світло на цю проблему, дозволили б знайти новий підхід до витлумачення і цієї, і багатьох інших назв, які мають принципове значення для української історії. І такі джерела є, на сьогодні, принаймні, їх три, незалежних одне від одного.

( Читати далі )

Кам'яна бібліотека

В квітні 1927 року на території сучасної Донецької та Запорізької області був заснований заповідник «Кам'яні могили».

Якщо розглядати його з історично-археологічної точки зору, то ця територія знаменита як місце поховання в курганних могильниках та біля їх підніжжя представників багатьох археологічних культур, починаючи від сучасників єгипетських пірамід і закінчуючи скіфами та половцями. З дохристиянських часів Кам'яномогильне урочище використовувалось в ритуальних церемоніях як культова місцевість впродовж чи не всього часу існування людини в Азовсько- Чорноморському регіоні. Саме тут, за однією із версій, відбулася відома битва на річці Калка між русичами і ченгісханськими ордами у травні 1223 року. Вибір саме цієї місцевості для доленосної для Київської Русі і для всього слов'янського світу битви, імовірно, не випадковий. З ним же пов'язані сміливі гіпотези сучасних дослідників древніх цивілізацій.

( Читати далі )