Таври й Русь: шлях до розгадки (Частина 1)

Назва Русь і сьогодні привертає до себе непослабну увагу, вона так і лишається найбільшою загадкою української історії — та й не тільки української. Незважааючи на численні гіпотези, число яких уже сягає двадцяти (ЕС, 120-124) і на всі намагання упродовж не одного століття, особливого успіху тут не досягнуто. З чого, очевидно, й висновок: необхідно шукати й залучати в науковий обіг нові джерела й факти, які б пролили додаткове світло на цю проблему, дозволили б знайти новий підхід до витлумачення і цієї, і багатьох інших назв, які мають принципове значення для української історії. І такі джерела є, на сьогодні, принаймні, їх три, незалежних одне від одного.

( Читати далі )

Гея, В. САМІЙЛЕНКО

ГЕЯ
XXII

Тутешній світ дізнав би ще обнови
І кращий лад до його ще б прийшов,
Якби гучні, гуманні всі промови
Перетворити в мовчазну любов;
Щоб не штовхали серце постанови,
А серце кликало б до постанов,
Щоб не казали: “Добрим бути мушу”,
А просто люде мали добру душу.

( Читати далі )

Заповіт. Тарас Шевченко

ЗАПОВІТ



Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Верлібр з коментарями. Борис Олійник

ВЕРЛІБР З КОМЕНТАРЯМИ

Затерті фрази,
Перeпродані мислі.
Куплені-перекуплені,
З'їдені міллю сентенції.
Папір обвально дорожчає
Пропорційно здешевленню слів.
Завезенний втридорога крам
Пішов на декольтовані
До непристойності гасла.

Надто многі дозволяють собі те,
Що дозволено небагатьом:
Кожен третій
Числить себе поетом;
Кожен другий
Пнеться в солов'яненки;
Перший-ліпший
Ладен стати президентом…

Вулиці, майдани, базари,
Телеекрани, радіо, мегафони,
Газети, летючки, інтернет,
Роти
Ревуть, хриплять, сичать,
Репетують, волають, гарчать,
Гавкають, виють,
Випльовуючи на опонентів
Мегатонни помиїв.

Прислухайтесь…
Цитуємо:
“Злодюга, педермот,
Агент ЦРУ, СБУ, ФСБ
(чи Моссаду, що одне й теж)”;
“дрімучий бездара, телепень, злодюга,
олігарх, пройда, змовник,
Замовник, ворог нації
(колишнє “ворог народу”);
московський попихач, стипендіант Олбрайт –
і він (вона, воно) ще й пнеться
в президенти України!
Ну, ви бачили отаке?!”

Це – про опонентів.
І одразу ж вкрадливо ніжне –
Про себе:
“Побратими і посестри! Коли я
стану Президентом
моєї нещасної України…”
(де ти її взяв ту нещасну –
хотілось би знати);
“я – б'є себе в груди цитатою –
що вгору йде,
хоч був запертий льох…”
(щоб ти сидів там до скону!);
дорогі люди! Як і ви, я нічого
не маю…” (за душею – уточнимо);
“як і ви, я – за межею виживання”
(за рогом гарцює іномарка з двома джипами горил);
“дивіться, — я вивертаю кишені:
тут – ані копійки!”
(зате там – пару мільйонів знайдеться);
“я вистраждав Україну за гратами”
(справді – одних саджали,
а декого й підсаджували);
“коли оберете, я зладнаю команду
тільки із патріотів!”
(має, щонайменше, два громадянства);
“я виведу вас із цієї пустелі”
( та ти хоча б сам додому втрапив!);
“я перекрию всі аеропорти і кордони
цим хапугам”
(власний літак, про всяк випадок,
завжди напоготові);
“якщо мене оберуть,
ми нагодуємо хлібом три Європи”
(у кишені – комбінація з трьох пальців);
“слава Україні – вибухає
в захваті насамкінець
(відлунням повертається;
“Вічна пам'ять дурням, якщо повірять”).

… Молодиця, насипаючи покупцеві
соняшникового насіння в кульок із часопису,
де шкіриться світлина
якогось претендента,
і краєм вуха слухаючи ще одного – з бaзару,
зітхає:
“І в кого воно, стерво,
навчилося так брехати?!”
Покупець, повертаючи жінці здачу,
Усміхаєтсья:
— Це вам, мамо, гонорар
— За правдиву інформацію…
Перепрошую, як Вас величати?
— Мене? – перепитала. –
Та зовіть просто:
Україна…