Юрій ІІ Болеслав (1323-1340)

Князь Юрій ІІ Болеслав (1323—1340) походив з князів мазовецьких і доводився лише родичем Андрієві та Львові II, що зійшли зі світу, не залишивши нащадків.

Галицько-Волинський трон припав йому по вибору бояр, які, очевидно, зискали сильний вплив на діла управлінця. Правильно оцінюючи небезпеку зі заходу, шукав Юрій II союзу зі спорідненою потугою Литовсько-Руського князівства Ґедиміна та надав його синові, Любартові, Луцьк, скоро попав він у непорозуміння з галицькими боярами, які й отруїли його.

Можливо, що це отруєння сталося у звязку з чужоземною інтриґою. Польща і Угорщина заключили між собою 1339 союз, договорившись про поділ спадщини Романовичів; на першу ж вістку про смерть Юрія II Болеслава, вирушив польський король Казимир Великий на Галичину.

Король Юрій І (1301-1315)

Після смерті Льва, коли вимерли також інші члени династії, одиноким володарем держави став син Льва, Юрій. Він довгі роки був співробітником батька, мав великий державний досвід, але не вів такої агресивної політики, як Лев. За перших років князювання зазнав значної втрати на західному кордоні, бо поляки забрали назад Люблін (1302).

( Читати далі )